- начіплювати
- = начепитинацеплять, нацепить
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
начіплювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
начіплювати — юю, юєш, недок., начепи/ти, чеплю/, че/пиш; мн. наче/плять; (тільки велику кількість) начіпля/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Чіпляючи, навішувати на що небудь; прикріплювати до чогось і т. ін. 2) розм. Надягати на себе що небудь. || розм.… … Український тлумачний словник
начіплювання — я, с. Дія за знач. начіплювати … Український тлумачний словник
начіпляти — див. начіплювати … Український тлумачний словник
надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… … Словник синонімів української мови
одягати — а/ю, а/єш, недок., одягти/ і одягну/ти, одягну/, одя/гнеш; мин. ч. одя/г, ла/, ло/ і одягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) у що і без додатка. Покривати одягом кого небудь. || у що, перен. Надавати чому небудь певної форми, втілювати в якісь… … Український тлумачний словник
начепити — див. начіплювати … Український тлумачний словник
оббиратися — а/юся, а/єшся, недок., обібра/тися, обберу/ся, оббере/шся, док. 1) Знімати з себе що небудь одне за одним; позбуватися чого небудь. 2) чим, у що, розм. Набирати, начіплювати що небудь на себе; вбиратися у щось. 3) перев. док., заст. Пристати,… … Український тлумачний словник
цяцькувати — у/ю, у/єш, недок., перех., розм. Прикрашати, оздоблювати предмети, речі тощо; начіплювати прикраси на когось. || Надавати чому небудь яскравості, барвистості. || Залишати плями на чому небудь … Український тлумачний словник
надягати — 1) = надягнути, надягти (що про одяг), одягати, одягнути, одягти, у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, надівати, надіти, у[в]бирати, у[в]брати; натягати, натягувати, натягнути, натягти, натаскувати, натаскати, нацуплювати, нацупити (зазв. з деяким … Словник синонімів української мови
накидати — дієслово доконаного виду накидати 1 дієслово недоконаного виду кидати в якійсь кількості; зображати в загальних рисах накидати 2 дієслово недоконаного виду начіплювати; додавати; нав язувати; пришивати … Орфографічний словник української мови